Пригодницький роман славетного французького письменника, в якому розповідається про Діка Сенда — мужнього, стійкого юнака, що вийшов переможцем із численних випробувань. Письменник також викриває і гнівно таврує в романі работоргівлю.
Впечатления о книге:
STAR-MAN про Верн: П'ятнадцятирічний капітан [Un capitaine de quinze ans uk] (Морские приключения, Путешествия и география)
18 06
Не все так просто як здається на перший погляд. Ось, наприклад історія про Діка Сенда. Вихованця із дитячого будинку. Без минулого, адже навіть ім'я у нього не власне. Ім'я Дік - дане в честь якогось перехожого, що знайшов дитину на піску (Сенд перекладається з англійської як «пісок»). Та все ж таки хлопчина якось зміг добитися свого місця у своєму непростому житті. Маючи рішучу вдачу і серйозність намірів доводив усе до кінця. Адже наполеглива і щира праця може зробити будь-кого справжньою і чесною Людиною. Ось ще і дало змогу пізніше не розгубитися у важких ситуаціях, проявити стійкість і мужність. Не зрадити оточуючих і добитися успіху. Ось і в цьому його, Діка Сенда, покровитель капітан Халл і благодійник - Джеймс Уелдон не помилилися.
Ось, до речі, прообразом Діка Сенда став ніхто не інший як сам автор - Жюль Верн. Колись, будучи ще дитиною, автор мріяв про захоплюючі морські подорожі. Коли йому виповнилося дванадцять років, він, одягнувшись корабельним юнгою, тайком пробрався на шхуну «Коралі», що мала відпливати до Індії. Може ми з вами і не читали би сьогодні його романи, або ж вони були б іншими, якби не з’явився його батько що й повернув маленького Жюля-мандрівника назад додому. Ось і тому, сумуючи за невдалим мандруванням, мабуть, дорослий Жюль Верн і вилив усі свої спогади і мрії у цей роман.
Ситуації описані у романі не такі і важливі. Адже це, так мовити би, стандарт для тих хто в морі. Звісно, якби не деякі причини. Було би потрібне обладнання і знання. Ось оце і саме цінне у книзі. Змагання простих людей над стихією і самою долею.
По суті, тут люди згуртувалися, і це дало змогу їм вижити. В такі ситуації головне не впасти духом. Недаремно Дік Сенд був дитбудинківцем. Саме те і дало йому змогу витримати усі негаразди.
А ось Негору та інші, по свої суті ніякий не зрадник. Він маючи свою думку, відмінну від інших, доводив свій намір до кінця. Саме із-за нього почалися усі труднощі.
Також прекрасно вписується і наш ентомолог. Завдяки ньому автор відволікає нас від тих жахливих подій, з якими зіткнулися члени і пасажири корабля. Завдяки йому, Жюль Верн і отримує справжню можливість чітко пояснювати усі навколишні природні явища та описувати усю природу з науковою точністю. Знайомлячи усіх нас з вами із природою того далекого і невідомого континенту. Інші же виступають як допоміжні дійові особи і як помічники головного героя.
Шкода лише малого Джека, який натерпівся пригод, хоча він усе сприймав як цікаву подорож. Все ж таки дитина не настільки серйозно сприймає ситуації як дорослий. Також і загиблу негритянку Нен. І узагалі усіх хто там страждав.
Окрім подорожей і зв'язаних із ними пригод у книзі автор піднімає болючу як на той час. і навіть сьогодні. проблему торгівлі людьми. Люди, які будучи вільними, мимоволі. і навіть за власними бажаннями стають рабами. Вони тут, у рабстві, страждають і навіть загинуть у жахливих муках, роблячи щодня принизливу і важку нелюдську роботу. А винні у цьому ми з вами самі. Як і розповідає письменник, головні причини цього створення і існування - рабства найбільше полягають у невігластві, як і тубільців так і нас самих. Усі були позбавлені законної можливості відстояти свої права. Наші можновладці завжди були підкуплені та залякані як і нещасні африканці - представниками цивілізованого світу, що саме насправді були зажерливими злодіями і убивцями. Ось завдяки таким покидькам суспільства, які вважають себе найголовнішими, це і відбувалося і відбувається.
У книзі якраз і описується уся ця жорстокість. І тих хто спричиняє цю жорстокість. Хоча на сьогодення такого уже майже немає, проте, усе ж таки варто звернути увагу. Адже поводження із людьми і сьогодні, у двадцять першому столітті, майже таке саме. Якби там, в цивілізованій Європі, хоч трішки прислухалися. До голосів очевидців подій, чи тих хто вирвався із полону работоргівлі, стали би вживати хоч якихось відповідних заходів, рабство було б назавжди знищено. Вірно говорять, поки не наситишся, будеш голодним. Дай Бог, щоб усі уже так наситилися, щоб їх аж вивертало би. Або ж самих туди запхати. Нехай спробують такої долі, яку вони самі їм створили а не піклуються тільки про гроші і гроші.
Та, на превеликий жаль, як до сих пір ми з вами бачимо, сподівання письменника Жюля Верна є марними. На превеликий жаль людство ще не знайшло твердого і справедливого покарання. Для усіх хто порушує закони моралі й досі знущається над людьми.
dolle про Пелевин: Круть [litres] (Современная проза)
14 01
Наверное не нужно рассматривать " Трансгуманизм " как цикл.Все книги концептуально разные , вызывающие разные вопросы и эмоции у читателя.После первой книги планка была поднята слишком высоко и у многих появились завышенные ……… Оценка: отлично!
Barbud про Берг: Война (Детективная фантастика, Самиздат, сетевая литература)
12 01
По сравнению с первой частью весьма затянуто и скучно. Размышлизмы и исторические справки совершенно заполонили текст и вынуждают читать по диагонали. Степан от книги к книге становится все глупей и глупей. И кстати - "...я, ……… Оценка: хорошо
behemmoth про Круз: В центре урагана (Социальная фантастика, Самиздат, сетевая литература)
09 01
Долго думал, писать ли отзыв или aut bene aut nihil. Но тем не менее.
"Ветер над островами" был, пожалуй, самой "взрослой" серией Андрея, в которой наконец-то хоть чем то была разбавлена набившая оскомину парадигма "война ……… Оценка: плохо
Barbud про Ларин: Прощай СССР (Приключения: прочее, Самиздат, сетевая литература)
09 01
Дочитал... Да, местами смешно, читать можно. Жаль, концовка какая-то невнятная - ГГ вкупе с заклятыми братьями по сверхразуму исчез ХЗ куда, вожатую и ненормального пионера - "кровь-кишки-распидорасило", итог лагерной "Зарницы" остался непроясненным))
nik_ol про Джентльмен сыска Иван Подушкин
08 01
Выложите уже, пожалуйста, новое от Донцовой что-то, а то от Пелевина уже ум за разум заходить начал)))).