STAR-MAN про Брэдбери: Кошкина пижама (Современная проза) 07 11
Недаремно люди говорять, любов зближує. А якщо це любов не лише до людей, а і до тварин? Здавалося би, що якесь кошеня, варто за нього так сперечатися? Виявляється що варто. Саме тут ми стоїмо на роздоріжжі. Ми створюємо нове життя. Потрібен лише привід. Ні, не тільки ради кошеняти. Ми випробовуємо самі себе. Якщо ми змогли доказати, що варті, що можемо забезпечити матеріально і в любові та вірності. Ми зможемо усе! Це лише початок до чогось більшого.
Вичерпавши усі аргументи, ми покладаємося на долю. Саме Доля звела людей, через тварину. Полюбиш тваринку, полюбиш і людину. Тут не потрібне багатство, мода, крутість чи ще щось. Лише почуття. Саме це ми втрачаємо. Отримуючи тільки хтивість і затуманеними очима, дивимося на світ. Тварини цього не розуміють. Вони дарують свою любов і ласку. Без якоїсь вигоди, без понтів, без шуму. Вірність і доброта яка безмежна і неповторна. Одягніть на себе піжаму, скиньте усе зайве із себе, одягніть те що по суті і не потрібне. Але воно знадобиться, воно покаже тільки ваше серце. А от серце потрібно одягти в чисту одежу. Хоча би на сон, на сон, де ми присипаємо усе погане, відкривши душу і тіло такими як воно є.
Отож, учіться, в тих хто дійсно не заподіє вам зла.
— Котенок не придвинулся. А ты — да!